НЕЗВАНІ ГОСТІ ЄВРОПИ МОЖУТЬ ПОСЕЛИТИСЯ В УКРАЇНІ
Президент Зеленський на переговорах з главами Литви та Польщі, 20 грудня у державній резиденції «Синєгора» цілком очікувано порушив найважливіше питання, яке потрібно вирішувати негайно, і яке безпосередньо стосується трьох країн — це питання біженців, які «застрягли» на білорусько-польському кордоні та всіма силами рвуться до Європи. Що ж робити Європі? І до чого тут Україна?
З ножем у новий будинок
Люди завжди шукали, де їм краще жити. Звичайно, рівень життя у Франції, наприклад, і в Алжирі не порівняти. І тому свого часу мігранти із колишніх колоній заполонили цю країну. Нікому не дивні вже чорношкірі на вулицях Лондона, турецькі громади в Німеччині — люди з зовсім іншим кольором шкіри та менталітетом приїхали у пошуках матеріального та соціального щастя. Але із собою ці люди у свій новий будинок привезли не лише дешеву чорноробну силу, а й проблеми.
Багато жителів Європи відкрито зізнаються: незважаючи на гуманну політику толерантності, багато хто з тих, хто приїхав у стареньку-Європу з Близького Сходу та Африки, не розуміють місцевих порядків і не бажають їх приймати, не поважають тих, хто дає їм дах і їжу, не бажають працювати, чинять заворушення на вулицях, тримають наркотрафік, пристають до місцевих мешканок. Доходить до підпалів церков, до терактів та вбивств.
Але вони їдуть і їдуть — здебільшого молоді чоловіки, які нібито тікають від війни, а потім живуть на допомогу, яку він виплачує, і «йдуть працювати» в кримінал, а не на заводи і фабрики.
Їх не цікавить європейська культура, їх цікавлять європейські гроші добреньких брюгге, які незрозуміло чому надають їм допомогу. Але подяка у відповідь – вуличні бійки, грабежі, рекет.
Потоки мігрантів не слабшають. Їхні хвилі захльостують Європу, перетворюючись на цунамі з тих країн, де йдуть війни — Лівія, Сирія, Ірак, Афганістан…
Наїлись по горло
Лідери Євросоюзу вже назвали поточну ситуацію найгіршою кризою біженців із часів Другої світової війни. Лише за рік до Німеччини мігрували 800 тисяч людей. У Велику Британію – 600 тисяч.
У Європарламенті деякі країни вже відкрито говорять про те, що вони не наймалися годувати всіх цих людей за рахунок своїх власних громадян. Тим більше, розв'язувати геополітичні вузли, які затягували США в тій же Африці та на Близькому Сході.
Європі потрібне рятувальне коло, чистилище для тисяч людей, яких можна було б відсортувати. Ідея - пустити в ЄС лише тих, хто хоче працювати і не пов'язаний із кримінальним минулим. І ось вихід знайдено: таким буфером може стати Україна, пішовши шляхом Туреччини, яка після Сирійського конфлікту стала для Європи «подушкою безпеки».
Депутат німецького Бундестагу, представник фракції Соціал-демократичної партії Нільс Шмід запропонував розмістити біженців із Білорусі в Україні. І Європа навіть за це вже запропонувала нам гроші. Точніше, спочатку про це попросила сама українська влада, очевидно, морально погодившись на те, що пліч-о-пліч з українцями житимуть люди, які не те що українською, англійською нічого не розуміють. Угода, подібна до турецького, що передбачає велику виплату для країн, які приймають у себе біженців, вже опрацьовується юристами. Одним із його варіантів може стати угода, подібна до того, що було укладено між ЄС та Туреччиною у 2016 році: За честь бути чистилищем перед входом до Європи Брюссель виплатив Туреччині шість мільярдів євро. Україні поки що обіцяють лише півтора.
Кілька місяців раніше українські та закордонні ЗМІ облетіла новина, що Київ готовий прийняти 5 тис. біженців з Афганістану. Про це заявив радник голови офісу президента України Олексій Арестович. За словами Арестовича, якщо Україна хоче в ЄС та НАТО, а також бути частиною Заходу, то прийняття афганських біженців — це «частина тягаря білої людини» та «поділ турбот із усіма країнами ЄС». Тобто хочете в ЄС – розділяйте «Європейську соціальну хартію».
Вже навіть велися розмови про те, що афганців розміщуватимуть у закритих пенітенціарних установах Київської області. Називалися також варіанти пристосувати для цього закриті Чернігівську та Кременчуцьку колонії, знову підключивши їх до комунальних мереж.
А ось телеканал ARD та видання Der Spiegel опублікували матеріали, в яких стверджується, що в Україні вже діють спецприймачі для мігрантів та біженців у ЄС, де їх утримують до одного року. І ще один такий центр будуватимуть за гроші ЄС у Миколаївській області. З цією метою ЄС витратив за останні кілька років десятки мільйонів євро.
Чи не бажаєте прикурити?
При цьому слід чітко розуміти, що для української влади, яка спочатку бажала прийняти афганців у себе в країні, але щось не склалося, історія з біженцями, кочуючими Білоруссю, стала «рятівним колом». Адже це ще одна чудова нагода прикурити від бюджетних грошей, які виділять на мігрантів з державної скарбниці, а ще краще — з грошей Європи та США, які ті хочуть витратити, аби менше мати справу з низькокультурними, хворіючими на незрозумілі хвороби, що не говорять по- англійською іноді напівдикими людьми.
Що говорити про цих нещасних, якщо навіть переселенці з Криму та Донбасу стикаються в Україні з приголомшливою чиновницькою черствістю та корупцією. Ніхто не вирішує тут проблем своїх власних громадян, а Європа хоче, щоб наші чиновники були милосердними до людей, які приїхали з іншого кінця землі? Яка наївність!
«Україна ні з якого погляду не відповідає вимогам захисту прав мігрантів, Замість того, щоб змушувати її приймати все нові та нові групи, Євросоюзу потрібно допомогти українському уряду з вирішенням цих серйозних проблем».- говорить Холлі Картнер, директор Хьюман Райтс Вотч по Європі Центральна Азія.
І навіть незважаючи на думку Хюмар Райтс Вотч, ЄС змушена лобіювати розміщення біженців у межах України, щоб не захлинутися у цьому каламутному людському потоці. І зерно їхнього бажання позбавитися чужинців лягає на плідний ґрунт корупційної складової влади України.
Яких же сходів чекатиме українцям?
Українців не спитали
Згідно з результатами опитування, проведеного естонською соціологічною службою Turu-uuringute AS на замовлення Інституту суспільних досліджень, 64% респондентів вважають біженців з Близького Сходу та Африки більшою загрозою для своєї країни, ніж можливу агресію з боку Росії.
У Латвії місцеві жителі залякані - на ніч замикають будинки на всі засуви і бояться ходити до лісу за грибами: переліском ходять мігранти. Вони грабують дачі та будинки, виносячи одяг та їжу. Поки що ні на кого не нападають, але це, переконані місцеві, тимчасове явище.
Але ж серед українців опитувань не проводиться. Очевидно, за них уже все вирішили: спільного життя біженців та українців бути. Адже недаремно вже забито під зав'язку два пункти тимчасового розміщення для біженців: один у Закарпатській області та один в Одесі.
Недарма то тут, то там в інтернеті на сайтах типу «Оголошення» або «Безкоштовна» шукають перекладачів з рідкісних мов типу пушту та пропонують оплату в євро.
Ось вони — ті самі дзвіночки. І поки дзвеніть дзвіночки, українцям варто вже почати бити на всі дзвони. Адже поряд з тими, хто біжить від війни на європейський континент, прибувають і ті, хто біжить від переслідування - бойовики таких організацій як «Ісламська держава» або «Хізб-ут Тахрір». Вони не заборонені в Україні, але протизаконні у багатьох країнах Європи. І адептів цих ідей точно туди не пустять, а тому вони й самі не повернуться. І з усіма своїми навичками залишаться жити з нами.
Знову ж таки, варто хоч трохи прогнутися перед Європою, і вона у своїй вигоді з шиї Києва вже не злізе. Виходить, що Україну знову поманили морквою ЄС, як дурного віслюка. А зараз ще й нав'ючать мігрантами і тягнути нам їх усім разом ціною власних бюджетів, безпеки, здоров'я і навіть життя.
Джерело: NEW KOBZAR
НЕЗВАНІ ГОСТІ ЄВРОПИ МОЖУТЬ ПОСЕЛИТИСЯ В УКРАЇНІ Президент Зеленський на переговорах з главами Литви та Польщі, 20 грудня у державній резиденції «Синєгора» цілком очікувано порушив найважливіше питання, яке потрібно вирішувати негайно, і яке безпосередньо стосується трьох країн — це питання біженців, які «застрягли» на білорусько-польському кордоні та всіма силами рвуться до Європи. Що ж робити Європі? І до чого тут Україна? З ножем у новий будинок Люди завжди шукали, де їм краще жити. Звичайно, рівень життя у Франції, наприклад, і в Алжирі не порівняти. І тому свого часу мігранти із колишніх колоній заполонили цю країну. Нікому не дивні вже чорношкірі на вулицях Лондона, турецькі громади в Німеччині — люди з зовсім іншим кольором шкіри та менталітетом приїхали у пошуках матеріального та соціального щастя. Але із собою ці люди у свій новий будинок привезли не лише дешеву чорноробну силу, а й проблеми. Багато жителів Європи відкрито зізнаються: незважаючи на гуманну політику толерантності, багато хто з тих, хто приїхав у стареньку-Європу з Близького Сходу та Африки, не розуміють місцевих порядків і не бажають їх приймати, не поважають тих, хто дає їм дах і їжу, не бажають працювати, чинять заворушення на вулицях, тримають наркотрафік, пристають до місцевих мешканок. Доходить до підпалів церков, до терактів та вбивств. Але вони їдуть і їдуть — здебільшого молоді чоловіки, які нібито тікають від війни, а потім живуть на допомогу, яку він виплачує, і «йдуть працювати» в кримінал, а не на заводи і фабрики. Їх не цікавить європейська культура, їх цікавлять європейські гроші добреньких брюгге, які незрозуміло чому надають їм допомогу. Але подяка у відповідь – вуличні бійки, грабежі, рекет. Потоки мігрантів не слабшають. Їхні хвилі захльостують Європу, перетворюючись на цунамі з тих країн, де йдуть війни — Лівія, Сирія, Ірак, Афганістан… Наїлись по горло Лідери Євросоюзу вже назвали поточну ситуацію найгіршою кризою біженців із часів Другої світової війни. Лише за рік до Німеччини мігрували 800 тисяч людей. У Велику Британію – 600 тисяч. У Європарламенті деякі країни вже відкрито говорять про те, що вони не наймалися годувати всіх цих людей за рахунок своїх власних громадян. Тим більше, розв'язувати геополітичні вузли, які затягували США в тій же Африці та на Близькому Сході. Європі потрібне рятувальне коло, чистилище для тисяч людей, яких можна було б відсортувати. Ідея - пустити в ЄС лише тих, хто хоче працювати і не пов'язаний із кримінальним минулим. І ось вихід знайдено: таким буфером може стати Україна, пішовши шляхом Туреччини, яка після Сирійського конфлікту стала для Європи «подушкою безпеки». Депутат німецького Бундестагу, представник фракції Соціал-демократичної партії Нільс Шмід запропонував розмістити біженців із Білорусі в Україні. І Європа навіть за це вже запропонувала нам гроші. Точніше, спочатку про це попросила сама українська влада, очевидно, морально погодившись на те, що пліч-о-пліч з українцями житимуть люди, які не те що українською, англійською нічого не розуміють. Угода, подібна до турецького, що передбачає велику виплату для країн, які приймають у себе біженців, вже опрацьовується юристами. Одним із його варіантів може стати угода, подібна до того, що було укладено між ЄС та Туреччиною у 2016 році: За честь бути чистилищем перед входом до Європи Брюссель виплатив Туреччині шість мільярдів євро. Україні поки що обіцяють лише півтора. Кілька місяців раніше українські та закордонні ЗМІ облетіла новина, що Київ готовий прийняти 5 тис. біженців з Афганістану. Про це заявив радник голови офісу президента України Олексій Арестович. За словами Арестовича, якщо Україна хоче в ЄС та НАТО, а також бути частиною Заходу, то прийняття афганських біженців — це «частина тягаря білої людини» та «поділ турбот із усіма країнами ЄС». Тобто хочете в ЄС – розділяйте «Європейську соціальну хартію». Вже навіть велися розмови про те, що афганців розміщуватимуть у закритих пенітенціарних установах Київської області. Називалися також варіанти пристосувати для цього закриті Чернігівську та Кременчуцьку колонії, знову підключивши їх до комунальних мереж. А ось телеканал ARD та видання Der Spiegel опублікували матеріали, в яких стверджується, що в Україні вже діють спецприймачі для мігрантів та біженців у ЄС, де їх утримують до одного року. І ще один такий центр будуватимуть за гроші ЄС у Миколаївській області. З цією метою ЄС витратив за останні кілька років десятки мільйонів євро. Чи не бажаєте прикурити? При цьому слід чітко розуміти, що для української влади, яка спочатку бажала прийняти афганців у себе в країні, але щось не склалося, історія з біженцями, кочуючими Білоруссю, стала «рятівним колом». Адже це ще одна чудова нагода прикурити від бюджетних грошей, які виділять на мігрантів з державної скарбниці, а ще краще — з грошей Європи та США, які ті хочуть витратити, аби менше мати справу з низькокультурними, хворіючими на незрозумілі хвороби, що не говорять по- англійською іноді напівдикими людьми. Що говорити про цих нещасних, якщо навіть переселенці з Криму та Донбасу стикаються в Україні з приголомшливою чиновницькою черствістю та корупцією. Ніхто не вирішує тут проблем своїх власних громадян, а Європа хоче, щоб наші чиновники були милосердними до людей, які приїхали з іншого кінця землі? Яка наївність! «Україна ні з якого погляду не відповідає вимогам захисту прав мігрантів, Замість того, щоб змушувати її приймати все нові та нові групи, Євросоюзу потрібно допомогти українському уряду з вирішенням цих серйозних проблем».- говорить Холлі Картнер, директор Хьюман Райтс Вотч по Європі Центральна Азія. І навіть незважаючи на думку Хюмар Райтс Вотч, ЄС змушена лобіювати розміщення біженців у межах України, щоб не захлинутися у цьому каламутному людському потоці. І зерно їхнього бажання позбавитися чужинців лягає на плідний ґрунт корупційної складової влади України. Яких же сходів чекатиме українцям? Українців не спитали Згідно з результатами опитування, проведеного естонською соціологічною службою Turu-uuringute AS на замовлення Інституту суспільних досліджень, 64% респондентів вважають біженців з Близького Сходу та Африки більшою загрозою для своєї країни, ніж можливу агресію з боку Росії. У Латвії місцеві жителі залякані - на ніч замикають будинки на всі засуви і бояться ходити до лісу за грибами: переліском ходять мігранти. Вони грабують дачі та будинки, виносячи одяг та їжу. Поки що ні на кого не нападають, але це, переконані місцеві, тимчасове явище. Але ж серед українців опитувань не проводиться. Очевидно, за них уже все вирішили: спільного життя біженців та українців бути. Адже недаремно вже забито під зав'язку два пункти тимчасового розміщення для біженців: один у Закарпатській області та один в Одесі. Недарма то тут, то там в інтернеті на сайтах типу «Оголошення» або «Безкоштовна» шукають перекладачів з рідкісних мов типу пушту та пропонують оплату в євро. Ось вони — ті самі дзвіночки. І поки дзвеніть дзвіночки, українцям варто вже почати бити на всі дзвони. Адже поряд з тими, хто біжить від війни на європейський континент, прибувають і ті, хто біжить від переслідування - бойовики таких організацій як «Ісламська держава» або «Хізб-ут Тахрір». Вони не заборонені в Україні, але протизаконні у багатьох країнах Європи. І адептів цих ідей точно туди не пустять, а тому вони й самі не повернуться. І з усіма своїми навичками залишаться жити з нами. Знову ж таки, варто хоч трохи прогнутися перед Європою, і вона у своїй вигоді з шиї Києва вже не злізе. Виходить, що Україну знову поманили морквою ЄС, як дурного віслюка. А зараз ще й нав'ючать мігрантами і тягнути нам їх усім разом ціною власних бюджетів, безпеки, здоров'я і навіть життя. Джерело: NEW KOBZAR