ВЕЛИКА РІЗНИЦЯ: СЛОВА І СПРАВИ ПРЕЗИДЕНТА
Мрійник чи хитрун? Однозначної думки немає. Йдеться про те, що ми мали перед початком каденції президента Зеленського та про те, що ми маємо зараз. Обіцяного чекають три роки, каже приказка. Три роки президентства Зеленського майже минули. Що ж за цей термін виконано із передвиборчого полум'яного спічу тодішнього кандидата у перші особи країни? І чому, говорячи мовою другого президента України, ми маємо ті, що маємо.
Величезний стадіон, дві людини посередині. Старий бореться з новим. Це було епічне видовище на всю країну. Дивились і за кордоном. Чи політика, чи шоу: Зеленський VS Порошенко. Тоді Володимир Зеленський наговорив собі чотири роки вперед. І ось невтішні висновки — до кінця третього року передвиборча програма президента виконана лише на 25%, свідчать дані Комітету виборців України.
Так, багато що вдалося зробити. Це формування в Україні прозорого ринку землі, закони про зняття недоторканності з вищих посадових осіб та імпічмент президента, також у нас з'явився додаток «Дія». Були ще деякі дрібні реформи (наприклад, почали відмовлятися від пластикового сміття), що легшають життя, але не найважливіші, що не перекривають базові потреби звичайного українця — не земельного скупника, не політика, який рветься у владу, не мілліянала зі смартфоном у кишені, а рядового роботяги. Ті, які гарантують покращення якості його життя та життя його сім'ї, які показують, що життя в Україні стає не лише легшим, а й справедливішим.
Не виконана обіцянка зняти недоторканність із суддів, карати депутатів за кнопкодавство та прогули, не наближати до владних крісел родичів та друзів. У жовтні 2020 року депутати Європейського парламенту направили голові фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії листа, в якому зазначили, що мрії президента України про боротьбу з корупцією «дають тріщину» саме в його партії. Навіть європейці бачать, що корупція продовжує цвісти буйним кольором, довіра до правоохоронних органів не повернена, тиск на бізнес на місцях продовжується. А ще в країні є ті, хто рівніший за інших — це наші слуги народу зі скоринками: постійно трапляються на скандалах, у яких вражають ними перед лейтенантами від поліції на дорозі, то в кабінетах чиновників.
Практично не розпочато капітальний ремонт інфраструктури у країні. Точково де-не-де ремонтують дороги, обіцяють ремонт будинків, але поки що з екранів і зі сторінок газет обіцяють, то тут, то там руйнуються мости і рвуться 60-річні труби в будинках.
Перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи не виконано. Так, законопроект про це внесено до парламенту і навіть розглядався там, але коли справа дійде до конкретики, розуміння немає.
Зеленський також казав, що головною метою його роботи є заможний українець. «Професії лікаря та вчителя мають стати престижними та високооплачуваними». «Ми створимо умови, щоб люди, які роз'їхалися світом, захотіли повернутися додому. "Хочу поїхати" ми повинні замінити "хочу повернутися"», - ось слова з передвиборчої програми.
Але до цього поки немає жодних зрушень. Немає таких реформ і умов, які змусили б кинути українця, який не має доходу на батьківщині, відірватися від зарплати нехай і на складній, але забезпечує життя його близьких, роботи на чужині.
Наприклад, в інавгураційній промові Зеленський обіцяв знизити тарифи. Що в нас із цією популістською обіцянкою? Які у нас тарифи на ЖКГ були рік тому та які стали? Що із зарплатами медикам, військовослужбовцям, яким обіцяли її довести до НАТОвських стандартів, що з реформою медицини у страхову та щорічні безкоштовні профогляди? Адже це все було обіцяно!
Звичайно, коли писалася передвиборча програма Зеленського, світ ще не знав коронавірусу, але чи може це служити виправданням того, що саме в умовах епідемії ми не піднімаємо зарплати медикам? Точніше, піднімають, але хитрим чином — скорочуючи ставки медпрацівників?
Серед усього цього хаосу якось уже й не звертаєш уваги на обіцянки перенести деякі відомства та міністерства з Києва за межі столиці та побудувати аеропортом у кожному райцентрі України.
Цікаві дані навів портал VoxCheck. Він провів аналіз і вивів суху, але неупереджену статистику. «Якщо аналізувати лише період президентства, то правду президент говорив у 37,2% зафіксованих фактологічних цитат. 15,1% із перевірених висловлювань – це перебільшення, а 17,4% – маніпуляції. У 18,6% випадків президент брехав», - йдеться у дослідженні за підсумками дворічного правління Зеленського.
Ще одна статистика знову від Комітету виборців України: Зеленський протягом 2021 року виконав лише три обіцянки з 30, які містилися в його передвиборчій програмі. Загальна кількість виконаних ним обіцянок за 1,5 роки президентства досягла дев'яти із 30.
Одним із головних, якщо не перших пунктів передвиборчої програми шостого президента України було питання завершення конфлікту на Донбасі, повернення тимчасово окупованих територій та примус Росії до відшкодування завданих нею збитків Україні. Говорячи словами самого Володимира Зеленського, «побудуємо Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народження». Окрім того, перед виборами Зеленський обіцяв повернути всіх військовополонених додому. І поки що цього не виходить. Ну, ніяк. Більше того, ми не лише не припинили війну на Донбасі, а й активно готуємось воювати з Росією.
І тут вся Україна, тобто її мешканці та виборці стикаються з цікавою ситуацією. Пам'ятаєте старий добрий фільм "Хвіст махає собакою"? У ньому сюжетна лінія побудована на тому, що американський президент спеціально розв'язує війну, щоб зам'яти сексуальний скандал у овальному кабінеті. Це не перший подібний приклад історії. Війна все спише: забудуться і обіцянки, і їхнє невиконання. Це дуже хороша причина замісти свої слова під килим і сором'язливо вдати, що нічого й не було, а всій країні просто здалося.
Так, безперечно, у нашому випадку все не як у кіно: Зеленський почав не перший. Але ні-ні й подумає він про те, що добре, що все брязкання зброєю сталося саме зараз, коли його слово розійшлося зі справою.
В одному зі своїх інтерв'ю, вже будучи президентом, Зеленський говорив, що якщо йому не вдасться припинити війну, то «означає, щоб прийшла інша людина, яка здатна закінчити цю трагічну історію між Росією та Україною». А ось його слова трохи пізніше, у жовтні минулого року: наш гарант заявив, що не збирається залишати посаду доти, доки не виконає всі обіцянки. При цьому в Комітеті виборців України скрупульозно підрахували: якщо Зеленський виконуватиме, як і зараз, по три-чотири обіцянки щороку, то йому знадобиться не менше п'яти-семи років, щоб довести свою програму до кінця.
Американське видання Bloomberg рік тому порівняло Володимира Зеленського з Віктором Ющенком. Той теж почав із великих обіцянок, а закінчилося все пшиком.
Опитування, проведене в Україні наприкінці березня 2021 року соціологічною групою «Рейтинг», констатує, що українців насамперед непокоїть ті проблеми, які так і не було вирішено Зеленським: військовий конфлікт у Донбасі (47%), безробіття (37%), низький рівень зарплат та пенсій (27%), хабарництво та корупція в органах влади (21%). Також були названі такі проблеми, як високі тарифи на послуги ЖКГ, погане медичне обслуговування, несприятливі умови для малого бізнесу, соціальне розшарування.
Примітно, що на народних настроях грає опозиція, яка ще більше розколює країну, як лебідь, рак і щука, що тягне її кожен у свій бік. Вони нетерпляче б'ють копитом, чекаючи реваншу.
Терпіння закінчується і в українців. Вони все частіше виходять мітингувати з різних приводів до Офісу президента, то до Кабінету міністрів, то до Верховної Ради. Майдан в Україні не припиняється.
Була Зеленська і ще одна обіцянка. Під час ефіру програми «Право на владу» він пообіцяв, що після завершення каденції не втече за кордон за прикладом своїх попередників: «Я через п'ять років нікуди не втечу. Тому що хочу бути президентом гідної країни. Я хочу бути людиною, яку не наздоженуть після п'яти років, дай бог, нормального правління, поваги та команди». Чи виконає цю обіцянку Зеленський – побачимо самі незабаром.
Джерело: NEW KOBZAR
_Yalta_naberezhnaya.jpg/dw900h500.jpg)
