НАРОД ВИРІШИТЬ САМ
27 грудня 2021 року відбулася прес-конференція, на якій обговорювалися питання щодо закінчення війни на Сході України.
Приводом для цієї прес-конференції стала повна бездіяльність влади з приводу закінчення війни, припинення анексії Криму. Неодноразово були звернення до влади, навіть до суду, але жодних дій з боку влади досі немає.
Дмитро Павліченко звернувся до всіх державних органів влади, та була розпочата процедура кримінальних справ щодо Центральної виборчої комісії, Кабінету Міністрів України та інших, але не отримував досі відповіді. Тому можна зробити висновок, що прості люди, тобто український народ, як носій суверенитету і єдиний джерело влади в Україні, були усунені для здійснення влади як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Складається таке враження, що президент України В. Зеленський не має жодного плану і навіть має намір закінчувати війну. Навіть на прес марафоні пан Зеленський В.О. не зміг підтвердити наміри щодо завершення бойових дій на Донбасі. Досі не розглянуто питання щодо анексії Криму. Не зроблено нічого для відновлення територіальної цілісності Самостійної української держави України.
Чому В. Зеленський, який обіцяв завершити збройний конфлікт на території нашої держави, нічого не намагається зробити? Можливо, тому, що йому це вигідно та він підтримує одну мету зі країною-агресором? Хоча країною її навряд чи можна назвати.
Як і СРСР, якого ніколи не було, це проект, який після реалізації було успішно закрито комуністами у Біловезькій пущі. У Біловезькому Угоді констатувалося припинення існування Союзу РСР як «суб'єкта міжнародного права та геополітичної реальності» і заявлялося про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Україна фактично є єдиною державою, яка підтвердила свою територіальну цілісність та державність, всі інші представники СНГ державного статусу не мають. Наприклад, Російська федерація. Звернемося до Декларації про державний суверенитет Російської радянської федеративної соціалістичної республіки: «Перший З'їзд народних депутатів РСФСР торжественно проголошує державний суверенитет Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки на всій її території і заявляє про рішучість створити демократичну правову державу. Держава РФ так і не відбулася, бо проголошення не є створення.
І тут постає питання. З ким ми воюємо вже 7 років? З самопроголошеною державою? Або з терористичним угрупуванням, яке шляхом збройного конфлікту окупує території інших держав? Усі дані факти підтверджено документально.
То чому ж наша влада, маючи такий арсенал доказів, досі не може припинити кровопролиття на території України? Чи не може повернути Крим? Мабуть, тому, що наша влада не має наміру цим займатися. Можливо, єдиний намір української влади – розвалити Україну та допомогти терористичному групуванню під назвою «РФ» захопити ще більше земель? Адже розвал країни йде у двох напрямках: ззовні – шляхом агресії сусіднього угрупування; та внутрішньо – шляхом розвалу сфери соціальних послуг, медицини, знищення підприємництва, обкладання громадян ще більшими налогами, необґрунтованим підніманням цін на комунальні послуги та продовольчі товари, проведення експериментальних досліджень шляхом примусової вакцинації, що призводить до летальних випадків.
До того ж, ззовні Україна оточена ворогами. Угорщина проводитиме мовні диверсії у Закарпатті, йде роздача угорських паспортів. У відповідь на це Павло Жебрівський сказав: «Україна за потреби знищити угорську армію силами однієї 128-ї гірничо-штурмової бригади ЗСУ».
Польща не виступає на захист України та принижує українців на польсько-українському кордоні. Наших заробітчан утримують понад добу, не даючи можливість повернутися додому.
Чехія впровадила строгі правила в'їзду за наявності ПЛР для українців і не визнає українських вакцин – лише Європейські.
І в таких умовах Україна розглядає можливість прийняти 5000 біженців з Афганістану та виділити понад півмільярда гривень на їх утримання та забезпечення. Встановлення наметів на території пунктів для нелегалів призведе до необхідності збільшення фінансування у розмірі 900 тис. грн. щомісяця.
У нашій країні, в якій йде війна, є куди витратити ці півмільярда гривень. У нас є свої переселенці – з Криму та Сходу України, які досі не забезпечені житлом, є пенсіонери та інші соціально залежні слої населення України. Навіщо Україні брати на собі відповідальність за біженців? Потрібно, в першу чергу, забезпечити своїх громадян, підняти економіку та рівень життя в країні. Також необхідно зауважити, що за статистикою європейських країн, зростання злочинів із застосуванням вогнепальної зброї, зґвалтувань та інших страшних злочинів скоєно біженцями та іммігрантами. Європа вирішила не пускати до себе ризиків, пов'язаних з іммігрантами, а скинути все це на Україну. Також існує ризик виникнення нових хвороб, які можуть з собою привести біженці. І це все на тлі пандемії.
Це сприяє російській агресії та дає можливість росіянам відчуватись безкарними. І все це – досягнення адміністрації Зеленського, який провалив зовнішньополітичну політику.
Якщо наша влада не в змозі вирішити досі питання, то український народ Самостійної української держави України, змушений вирішувати свою частку самостійно. За ініціативою Дмитра Павліченка був підготовлений стратегічний план завершення бойових дій на сході України, без кровопролиття, мирним шляхом та відновлення територіальної цілісності Самостійної Української державної України.
Цей план з проханням підтримки буде направлений до Європарламенту та інших міжнародних установ, а також до державних органів інших країн для того, щоб мирно співіснувати для втілення взаємної ваги до територіальної цілісності, взаємного ненападу, рівності, взаємної вигоди та невтручання у внутрішні справи.
Джерело: NEW KOBZAR
НАРОД ВИРІШИТЬ САМ 27 грудня 2021 року відбулася прес-конференція, на якій обговорювалися питання щодо закінчення війни на Сході України. Приводом для цієї прес-конференції стала повна бездіяльність влади з приводу закінчення війни, припинення анексії Криму. Неодноразово були звернення до влади, навіть до суду, але жодних дій з боку влади досі немає. Дмитро Павліченко звернувся до всіх державних органів влади, та була розпочата процедура кримінальних справ щодо Центральної виборчої комісії, Кабінету Міністрів України та інших, але не отримував досі відповіді. Тому можна зробити висновок, що прості люди, тобто український народ, як носій суверенитету і єдиний джерело влади в Україні, були усунені для здійснення влади як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Складається таке враження, що президент України В. Зеленський не має жодного плану і навіть має намір закінчувати війну. Навіть на прес марафоні пан Зеленський В.О. не зміг підтвердити наміри щодо завершення бойових дій на Донбасі. Досі не розглянуто питання щодо анексії Криму. Не зроблено нічого для відновлення територіальної цілісності Самостійної української держави України. Чому В. Зеленський, який обіцяв завершити збройний конфлікт на території нашої держави, нічого не намагається зробити? Можливо, тому, що йому це вигідно та він підтримує одну мету зі країною-агресором? Хоча країною її навряд чи можна назвати. Як і СРСР, якого ніколи не було, це проект, який після реалізації було успішно закрито комуністами у Біловезькій пущі. У Біловезькому Угоді констатувалося припинення існування Союзу РСР як «суб'єкта міжнародного права та геополітичної реальності» і заявлялося про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Україна фактично є єдиною державою, яка підтвердила свою територіальну цілісність та державність, всі інші представники СНГ державного статусу не мають. Наприклад, Російська федерація. Звернемося до Декларації про державний суверенитет Російської радянської федеративної соціалістичної республіки: «Перший З'їзд народних депутатів РСФСР торжественно проголошує державний суверенитет Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки на всій її території і заявляє про рішучість створити демократичну правову державу. Держава РФ так і не відбулася, бо проголошення не є створення. І тут постає питання. З ким ми воюємо вже 7 років? З самопроголошеною державою? Або з терористичним угрупуванням, яке шляхом збройного конфлікту окупує території інших держав? Усі дані факти підтверджено документально. То чому ж наша влада, маючи такий арсенал доказів, досі не може припинити кровопролиття на території України? Чи не може повернути Крим? Мабуть, тому, що наша влада не має наміру цим займатися. Можливо, єдиний намір української влади – розвалити Україну та допомогти терористичному групуванню під назвою «РФ» захопити ще більше земель? Адже розвал країни йде у двох напрямках: ззовні – шляхом агресії сусіднього угрупування; та внутрішньо – шляхом розвалу сфери соціальних послуг, медицини, знищення підприємництва, обкладання громадян ще більшими налогами, необґрунтованим підніманням цін на комунальні послуги та продовольчі товари, проведення експериментальних досліджень шляхом примусової вакцинації, що призводить до летальних випадків. До того ж, ззовні Україна оточена ворогами. Угорщина проводитиме мовні диверсії у Закарпатті, йде роздача угорських паспортів. У відповідь на це Павло Жебрівський сказав: «Україна за потреби знищити угорську армію силами однієї 128-ї гірничо-штурмової бригади ЗСУ». Польща не виступає на захист України та принижує українців на польсько-українському кордоні. Наших заробітчан утримують понад добу, не даючи можливість повернутися додому. Чехія впровадила строгі правила в'їзду за наявності ПЛР для українців і не визнає українських вакцин – лише Європейські. І в таких умовах Україна розглядає можливість прийняти 5000 біженців з Афганістану та виділити понад півмільярда гривень на їх утримання та забезпечення. Встановлення наметів на території пунктів для нелегалів призведе до необхідності збільшення фінансування у розмірі 900 тис. грн. щомісяця. У нашій країні, в якій йде війна, є куди витратити ці півмільярда гривень. У нас є свої переселенці – з Криму та Сходу України, які досі не забезпечені житлом, є пенсіонери та інші соціально залежні слої населення України. Навіщо Україні брати на собі відповідальність за біженців? Потрібно, в першу чергу, забезпечити своїх громадян, підняти економіку та рівень життя в країні. Також необхідно зауважити, що за статистикою європейських країн, зростання злочинів із застосуванням вогнепальної зброї, зґвалтувань та інших страшних злочинів скоєно біженцями та іммігрантами. Європа вирішила не пускати до себе ризиків, пов'язаних з іммігрантами, а скинути все це на Україну. Також існує ризик виникнення нових хвороб, які можуть з собою привести біженці. І це все на тлі пандемії. Це сприяє російській агресії та дає можливість росіянам відчуватись безкарними. І все це – досягнення адміністрації Зеленського, який провалив зовнішньополітичну політику. Якщо наша влада не в змозі вирішити досі питання, то український народ Самостійної української держави України, змушений вирішувати свою частку самостійно. За ініціативою Дмитра Павліченка був підготовлений стратегічний план завершення бойових дій на сході України, без кровопролиття, мирним шляхом та відновлення територіальної цілісності Самостійної Української державної України. Цей план з проханням підтримки буде направлений до Європарламенту та інших міжнародних установ, а також до державних органів інших країн для того, щоб мирно співіснувати для втілення взаємної ваги до територіальної цілісності, взаємного ненападу, рівності, взаємної вигоди та невтручання у внутрішні справи. Джерело: NEW KOBZAR