КРІЗЬ ЄВРО ДО ЗОНИ: ЩО ВІД НАС НАМАГАЮТЬСЯ ПРИХОВАТИ?
Упродовж більшої частини своєї історії Україна декларувала зовнішньополітичний курс європейської інтеграції як головний вектор розвитку нашого суспільства. Здавалося, ми просто повірили в казку, але мрії мають збуватися. Тепер сучасна європейська казка прийшла до нас у гості сама разом із біженцями та мільярдами євро за створення гетто у нашій країні. Тільки ось нормативні акти від громадян наші казкарі чомусь сором'язливо приховували, поки з якоїсь випадковості не відбувся витік у соцмережах.
ПО СТОПАХ АТТИЛИ
Політичні та соціальні катастрофи, викликані безперервними військовими діями на Близькому Сході та Центральній Азії, змусили сотні людей до втечі з насиджених місць ближче до ситої Європи. Найчастіше їх маршрути проходили через нашу країну і раніше, але цього разу потік виявився настільки великим, що можна порівняти його хіба що з великим переселенням народів. Тільки на відміну від вождя гунів Аттили, що дійшов до Рейну, європейські амбіції біженців змогли досягти лише України.
Кінець минулого року запам'ятався обороною кордону Польщі з Білорусією. Варшава навіть випустила пам'ятну медаль для польських прикордонників, які не пустили мігрантів та витіснили їх назад на територію білоруських колег. Натомість європейські політики в особі того ж таки Шмідта порекомендували нашій країні прийняти такий подарунок на тимчасове зберігання. Говорячи мовою волонтерів зі світу тварин – на перетримку.
Тоді ж пішли чутки про те, що Україна отримає фінансову допомогу від Європейського Союзу на мільярди євро, аби ми стали живим щитом на шляху до сотень тисяч біженців. У Європі ще не забули страхи 2015 року, коли на хвилі толерантності та демократії було прийнято тисячі біженців із Сирії, які стали причиною безлічі заворушень і наслідком розгулу злочинності.
А цього року на вулицях українських міст стало на порядок більше вихідців із країн Азії. При цьому зросла кількість протиправних дій: у Києві розмалювали символікою екстремістської організації «Брати-мусульмани» кількох православних церков, а потім зірвали службу в греко-католицькому соборі. А потім якийсь камерунець зґвалтував українську студентку...
Але жодних офіційних документів, що підтверджували прибуття в країну гостей, ми ніде так і не побачили, поки випадково не відбувся витік.
...І СТВОРИТИ ЇМ УМОВИ ДЛЯ ЖИТТЯ!
Поки ми, прості українці, готувалися до зустрічі Нового року та різали останні салати, трудівники Державної міграційної служби на чолі з Наталією Науменко видавали Наказ №244 з метою затвердження тимчасового положення про тимчасові пункти перебування біженців, яких не пустили в країни Європейського союзу. та депортували до нас, в Україну.
Тривалий час на документ просто ніхто не звертав увагу, адже погодьтеся, навіщо простому громадянинові країни щодня заходити на сайт ГМС? І так би там цей документ і висів би, якби на сайт не зайшли громадські діячі та випадково не виявили цей Наказ №244. Публікації в соціальних мережах стали інформаційним приводом для ЗМІ і багато хто почав звертатися до Державно міграційної служби, яка замість коментарів просто видалила відповідну публікацію на своєму сайті! Але було вже пізно.
Український політолог та телеведучий Дмитро Джангіров на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук порівняв Наказ №244 із новорічним подарунком для України, який «підклали не Дід Мороз чи Санта Клаус. А афганський Баба Чагалу та єменський Катха Едуліс за участю іракського Гусалеха Йема». При цьому факт видалення документа, за словами Джангірова, «ще гірший, ніж його прийняття. Бо відкрито визнане може свідчити про дурість чи цинізм. А ось приховане це, напевно, підлість...»
Але повернемось до документа. Сам по собі він не є чимось надзвичайним, адже створений з метою виконання відповідної постанови Кабінету міністрів України № 1435 від 30 грудня 2021 року. До речі, цієї постанови теж не було серед опублікованих. Цілком можливо, його або видалили відразу, або просто вирішили не публікувати. Самого ж Положення, затвердженого Наказом №244 у мережі знайти не вдалося, але, судячи з духу документа, територіальні органи Державної міграційної служби мають забезпечити сприятливі умови для прибуття біженців в Україну та забезпечити організовану доставку біженців із прикордонної території вглиб країни. Виходить, що біженці могли отримати право вільного переміщення країною, тоді це багато що пояснює, особливо це стосується сплеску злочинності та хуліганства в столиці.
Хто за це заплатить?
Тепер про найцікавіше. Про гроші. Виконання будь-якого нормативного акта пов'язане з витрачанням бюджетних коштів. Наказ № 244 торкнувся фактично всіх великих прикордонних територіальних органів ГМС, а отже, йдеться навіть не про десятки мільйонів гривень.
Ще влітку минулого року деякі українські політики заявляли, що, мовляв, враховуючи ситуацію з Афганістаном, ми просто маємо простягнути руку допомоги біженцям, зокрема й власним коштом. Хтось прямо заявляв, що, допомагаючи країнам Європейського Союзу вирішити проблему напливу чергової хвилі мігрантів, ми реально отримаємо подяку європейських столиць і, як наслідок, членство в ЄС.
Але судячи з розвитку подій усієї цієї мігрантської історії нам набагато ближче до Кабула, ніж до берегів Рейну, адже дуже сумнівно, що, позбавившись проблеми біженців у себе в країнах ЄС, наші західні партнери заходять прийняти нас разом з цим багажем. Натомість виплатити нам компенсацію за нереалізовані європейські мрії та амбіції офіційний Брюссель може цілком.
Так, 24 січня цього року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила про погодження Україні мікрофінансової допомоги на 1,2 млрд євро, а вже 1 лютого віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс на зустрічі в Києві з президентом Зеленським повідомив радісну звістку, що половина з цієї суми буде перераховано без будь-яких додаткових умов. Очевидно, відступні за європейську мрію вмістилися в цьому 600 мільйонів євро, адже зазвичай від нас щось вимагали: то реформу яку провести, то комуналку підвищити, то за минулими боргами якісь платежі зробити. А тут – подарунок. Просто так…
Виходить, керівництво нашої країни заради ситуативної вигоди обміняло європейську ідею на дуже прозаїчні гроші? Чи не тому стосовно громадян надійшли цілком по-азіатськи, відмовивши навіть у всенародному обговоренні проектів прийнятих рішень і сховавши від зайвих очей вже прийняті рішення щодо перетворення нашої країни на суцільний табір для біженців просто неба?
Адже в такій ситуації наші європейські партнери будуть готові поступитися улюбленими нашими принциповими позиціями, аби не допустити потенційного військового протистояння з Росією, оскільки це може призвести до відновлення міграційних хвиль у Єврозону...
Джерело: NEW KOBZAR
КРІЗЬ ЄВРО ДО ЗОНИ: ЩО ВІД НАС НАМАГАЮТЬСЯ ПРИХОВАТИ? Упродовж більшої частини своєї історії Україна декларувала зовнішньополітичний курс європейської інтеграції як головний вектор розвитку нашого суспільства. Здавалося, ми просто повірили в казку, але мрії мають збуватися. Тепер сучасна європейська казка прийшла до нас у гості сама разом із біженцями та мільярдами євро за створення гетто у нашій країні. Тільки ось нормативні акти від громадян наші казкарі чомусь сором'язливо приховували, поки з якоїсь випадковості не відбувся витік у соцмережах. ПО СТОПАХ АТТИЛИ Політичні та соціальні катастрофи, викликані безперервними військовими діями на Близькому Сході та Центральній Азії, змусили сотні людей до втечі з насиджених місць ближче до ситої Європи. Найчастіше їх маршрути проходили через нашу країну і раніше, але цього разу потік виявився настільки великим, що можна порівняти його хіба що з великим переселенням народів. Тільки на відміну від вождя гунів Аттили, що дійшов до Рейну, європейські амбіції біженців змогли досягти лише України. Кінець минулого року запам'ятався обороною кордону Польщі з Білорусією. Варшава навіть випустила пам'ятну медаль для польських прикордонників, які не пустили мігрантів та витіснили їх назад на територію білоруських колег. Натомість європейські політики в особі того ж таки Шмідта порекомендували нашій країні прийняти такий подарунок на тимчасове зберігання. Говорячи мовою волонтерів зі світу тварин – на перетримку. Тоді ж пішли чутки про те, що Україна отримає фінансову допомогу від Європейського Союзу на мільярди євро, аби ми стали живим щитом на шляху до сотень тисяч біженців. У Європі ще не забули страхи 2015 року, коли на хвилі толерантності та демократії було прийнято тисячі біженців із Сирії, які стали причиною безлічі заворушень і наслідком розгулу злочинності. А цього року на вулицях українських міст стало на порядок більше вихідців із країн Азії. При цьому зросла кількість протиправних дій: у Києві розмалювали символікою екстремістської організації «Брати-мусульмани» кількох православних церков, а потім зірвали службу в греко-католицькому соборі. А потім якийсь камерунець зґвалтував українську студентку. Але жодних офіційних документів, що підтверджували прибуття в країну гостей, ми ніде так і не побачили, поки випадково не відбувся витік. .І СТВОРИТИ ЇМ УМОВИ ДЛЯ ЖИТТЯ! Поки ми, прості українці, готувалися до зустрічі Нового року та різали останні салати, трудівники Державної міграційної служби на чолі з Наталією Науменко видавали Наказ №244 з метою затвердження тимчасового положення про тимчасові пункти перебування біженців, яких не пустили в країни Європейського союзу. та депортували до нас, в Україну. Тривалий час на документ просто ніхто не звертав увагу, адже погодьтеся, навіщо простому громадянинові країни щодня заходити на сайт ГМС? І так би там цей документ і висів би, якби на сайт не зайшли громадські діячі та випадково не виявили цей Наказ №244. Публікації в соціальних мережах стали інформаційним приводом для ЗМІ і багато хто почав звертатися до Державно міграційної служби, яка замість коментарів просто видалила відповідну публікацію на своєму сайті! Але було вже пізно. Український політолог та телеведучий Дмитро Джангіров на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук порівняв Наказ №244 із новорічним подарунком для України, який «підклали не Дід Мороз чи Санта Клаус. А афганський Баба Чагалу та єменський Катха Едуліс за участю іракського Гусалеха Йема». При цьому факт видалення документа, за словами Джангірова, «ще гірший, ніж його прийняття. Бо відкрито визнане може свідчити про дурість чи цинізм. А ось приховане це, напевно, підлість.» Але повернемось до документа. Сам по собі він не є чимось надзвичайним, адже створений з метою виконання відповідної постанови Кабінету міністрів України № 1435 від 30 грудня 2021 року. До речі, цієї постанови теж не було серед опублікованих. Цілком можливо, його або видалили відразу, або просто вирішили не публікувати. Самого ж Положення, затвердженого Наказом №244 у мережі знайти не вдалося, але, судячи з духу документа, територіальні органи Державної міграційної служби мають забезпечити сприятливі умови для прибуття біженців в Україну та забезпечити організовану доставку біженців із прикордонної території вглиб країни. Виходить, що біженці могли отримати право вільного переміщення країною, тоді це багато що пояснює, особливо це стосується сплеску злочинності та хуліганства в столиці. Хто за це заплатить? Тепер про найцікавіше. Про гроші. Виконання будь-якого нормативного акта пов'язане з витрачанням бюджетних коштів. Наказ № 244 торкнувся фактично всіх великих прикордонних територіальних органів ГМС, а отже, йдеться навіть не про десятки мільйонів гривень. Ще влітку минулого року деякі українські політики заявляли, що, мовляв, враховуючи ситуацію з Афганістаном, ми просто маємо простягнути руку допомоги біженцям, зокрема й власним коштом. Хтось прямо заявляв, що, допомагаючи країнам Європейського Союзу вирішити проблему напливу чергової хвилі мігрантів, ми реально отримаємо подяку європейських столиць і, як наслідок, членство в ЄС. Але судячи з розвитку подій усієї цієї мігрантської історії нам набагато ближче до Кабула, ніж до берегів Рейну, адже дуже сумнівно, що, позбавившись проблеми біженців у себе в країнах ЄС, наші західні партнери заходять прийняти нас разом з цим багажем. Натомість виплатити нам компенсацію за нереалізовані європейські мрії та амбіції офіційний Брюссель може цілком. Так, 24 січня цього року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила про погодження Україні мікрофінансової допомоги на 1,2 млрд євро, а вже 1 лютого віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс на зустрічі в Києві з президентом Зеленським повідомив радісну звістку, що половина з цієї суми буде перераховано без будь-яких додаткових умов. Очевидно, відступні за європейську мрію вмістилися в цьому 600 мільйонів євро, адже зазвичай від нас щось вимагали: то реформу яку провести, то комуналку підвищити, то за минулими боргами якісь платежі зробити. А тут – подарунок. Просто так… Виходить, керівництво нашої країни заради ситуативної вигоди обміняло європейську ідею на дуже прозаїчні гроші? Чи не тому стосовно громадян надійшли цілком по-азіатськи, відмовивши навіть у всенародному обговоренні проектів прийнятих рішень і сховавши від зайвих очей вже прийняті рішення щодо перетворення нашої країни на суцільний табір для біженців просто неба? Адже в такій ситуації наші європейські партнери будуть готові поступитися улюбленими нашими принциповими позиціями, аби не допустити потенційного військового протистояння з Росією, оскільки це може призвести до відновлення міграційних хвиль у Єврозону. Джерело: NEW KOBZAR