ВІД ВІДСУТНОСТІ ПІДТРИМКИ ДО ВИГУКІВ
Чому ніхто не відповідає агентам Москви?
Україна перебуває фактично у передвоєнному становищі. Відчувши розбіжності в ЄС та НАТО, Кремль втратив будь-яку готовність до компромісів, вимагаючи від Північноатлантичного Альянсу та Білого дому немислимих обіцянок. На щастя, «Мюнхенською змовою» щодо України поки що не пахне, але й про громадську підтримку нашої країни годі й говорити.
Більше того, складається враження, що агенти Москви, євроскептики, націоналісти всіх мастей та потенційні колаборанти в Європі почуваються дедалі вільніше. Грудень минулого року та нинішній січень відзначилися невеликими, але знаковими заходами у Східній Європі.
Спочатку бригада дивних ліваків у масках зібралася 27 січня повикрикувати гасла біля українського посольства в Кишиневі. Як нам удалося з'ясувати, несанкціоновано. Годину вони безкарно ображали дружню Молдову державу, після чого розійшлися додому. Затримано ніхто не був.
29 січня в Сербії сотня молодчиків перекрили підходи до українського посольства в Белграді і годину захоплено кричала про своє бачення державної приналежності Криму та Косово.
На початку січня пройшов «антиввоєнний» мітинг у Софії. «русофіли», що приєдналися до нього, - невелика організація, яка давно й міцно сидить на московській грошовій голці - і зовсім закликала до зміни законодавства, а фактично конституційного ладу Болгарії, заодно відверто ображаючи Україну.
І що? Звичайно, знову ніякої реакції місцевої влади. Проте ворогам України просто ускладнити роботу наших диппредставництв мало. 18 січня у Фінляндії одна з правлячих партій - "Істинні фіни" (ІФ) влаштувала онлайн-конференцію. Ця партія – євроскептики та помірковані націоналісти. Проте критикою НАТО вони не обмежились. Радник фракції «ІФ» у Європарламенті Оллі Котро та кілька його впливових функціонерів спокійно спілкувалися з військовим злочинцем – Петрі Вільяккайненом – громадянином Фінляндії, який воює на боці луганських сепаратистів.
При цьому представники ІФ фактично знущалися з проблем України, розважаючи свою аудиторію. Мало того, що вони цькували байки про непереможність фінської армії та дружелюбність Росії (яка відтягла у них Виборг і вихід до Баренцевого моря в 1940-44), так ще й заявляли про нібито «багаторічну громадянську війну в Україні» та явну неготовність НАТО надати військову підтримку нашої країни.
Апофеозом же фінської вседозволеності стало знущанне побажання Україні піти фінським шляхом – стати нейтральною державою, з розвиненою економікою. Ось тільки фіни нам подарують «лінію Маннергейма», щоб було під прикриттям чого будувати цю економіку і чим нейтралітет забезпечувати?
До речі, у 1940-му році, незважаючи на всі підступи Комінтерну, до Фінляндії допомогти відстояти її незалежність приїхали на поклик серця сотні фінів, норвежців, естонців. А тепер їхні нащадки безсоромно працюють на користь пропагандистської машини Кремля. І ніхто їх не зупиняє.
Партія «Істинні фіни» не відхрестилася від політиків, що ллють воду на жорна Москви. У Кишиневі та Софії проросійських екстремістів ніхто не ловить. Більше того, ніхто не намагається організовувати мітинги на підтримку України біля російських посольств.
Постає питання, де нас принизять далі, в якій країні? Які ще політики безкарно підриватимуть єдність НАТО та відмовлятимуть у допомозі Україні. І чому мовчить багатомільйонна українська діаспора, якій у разі агресії не буде куди повертатися!
Як Україні вирішити свої проблеми? Стати Фінляндією.
США мають 18 варіантів протидії Росії у разі вторгнення в Україну. Ось тільки скільки в них є союзників, які готові в разі чого прийти на допомогу нашій країні? Фіни явно не одні з них!
Поки в Брюсселі обурюються заявами Росії щодо нерозширення НАТО, наші союзники здають нас один за одним. Минулого року були заяви прибалтійських країн про те, що Україні не місце в ЄС, а тепер фіни заявляють, що в Україні йде громадянська війна і не треба в неї втручатися.
«Істинні фіни» відрізняються євроскептетизмом, націоналізмом та класичним фінським егоїзмом за принципом «мій хутір із краю, ви воюйте, а я поки що обом сторонам молочка продам». Однак, коли радник європарламентської фракції «Істинних фінів» Оллі Котро та один з потенційних голів партії Оссі Тихонен підтакують явно проросійському активісту Йоханові Бекмену та його луганському приятелю, це може свідчити про одне. Друга за величиною партія Фінляндії у разі конфлікту саботуватиме будь-яку допомогу Україні.
Найцікавішою ж є заява, яку зробив пан Котро. Він запропонував Україні «стати нейтральною як Фінляндія», що, безумовно, має призвести до процвітання та зростання добробуту мешканців. От тільки цікаво, хто це дозволить.
А ви, як вважаєте, дорогі читачі, які країни Україна може назвати своїми союзниками?
Джерело: NEW KOBZAR
_Yalta_naberezhnaya.jpg/dw900h500.jpg)
